Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані зі стародавніми віруваннями, звичаями. Головним святом весняного циклу є Великдень.
Великдень – одне з найбільших й найшановніших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. А в сиву давнину наші предки відмічали на Великдень свято язичницького бога Сонця Ярила.
Традиції з роками змінюються, нічого не поробиш. Але й зараз до свята готуються заздалегідь – печуть паски, роблять крашанки й писанки. Так навіть краще: сьогодні різнокольорові, з веселими картинками і розписними візерунками наші крашанки і писанки ніби теж радіють весні, оновленню, відродження нового життя. Тому що Великдень – це час радості і тріумфу.
Яйце — це символ життя, весни, сонця, символ Воскресіння Христа. Колір писанки також має значення як і набір символів. Вона розписана традиційними символами за допомогою воску і барвників, несе магічне та обрядове значення. Існує ще один вид розписного яйця, малюнок та колір якого, на відміну від писанки, не підкоряється традиціям, а наноситься майстром на власний розсуд.
Напередодні свята Великодня в Татарбунарському історико-краєзнавчому музеї відбувся захід, присвячений традиціям та обрядам, які використовуються саме при цьому святі. Дітлахи дізналися про час появлення, чому Великдень має саме таку назву, про звичаї та традиції. Вивчили символіку кольорів та набір символів, які використовуються при розписі писанки. А на останок заходу взяли участь у майстер-класі з виготовлення мальованки. Як зазначила т. в. о. директора музею Інна Найдьонова-Кіріяк, хлопчаки і дівчатказ з великим захопленням та наполегливістю робили саме своє яєчко індивідуальним та неповторним – для себе, для тата з мамою, для братиків та сестричок, для усіх своїх рідних.
Великдень – родинне свято, адже на нього збирається уся родина. І доки ми будемо шанувати традиції наших пращурів, доти й буде світ, буде жити ненька – Україна.
