З 16 липня набувають чинності чергові норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Що зміниться для чиновників, підприємців та простих громадян — з’ясували Новини.LIVE
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ — УКРАЇНСЬКОЮ
Одна з норм, які набудуть чинності цього тижня, стосується програмного забезпечення.
Як йдеться у частині другій статті 27 Закону, “комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості”.
Як роз’яснюють на сайті мовного омбудсмена, це означає, що програмне забезпечення, встановлене на будь-якому товарі (автівці, побутовому приладі, електронній іграшці тощо), що продається в Україні, повинне обов’язково мати інтерфейс українською мовою.
МОВА ВЕБСАЙТІВ ТА СТОРІНОК У СОЦМЕРЕЖАХ
Згідно з частиною шостою статті 27, інтернет-представництва (зокрема сайти та сторінки в соціальних мережах) обов’язково повинні мати україномовну версію, якщо вони належать:
- органам державної влади;
- органам місцевого самоврядування;
- підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної форм власності;
- засобам масової інформації, зареєстрованим в Україні;
- суб’єктам господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні.
Останній пункт свого часу викликав багато запитань, оскільки багато хто з українців веде у соцмережах волонтерську чи просвітницьку роботу або навіть має свій невеличкий бізнес. Отже, чи є суб’єктом господарювання блогер, який отримує доходи з реклами, домогосподарка, яка продає хендмейд через “Інстаграм”, або вчитель англійської, який роз’яснює у “Твіттері” правила вживання невизначених артиклів?
“Суб’єктом господарювання ви стаєте лише тоді, коли отримали від держави відповідний статус — тобто стали самозайнятою особою, фізичною особою-підприємцем (ФОП) або засновником підприємства. Тобто держава вас реєструє і видає вам відповідний документ — виписку з реєстру, де написано, що ви є суб’єктом підприємницької діяльності, який надає ті чи інші послуги згідно з КВЕД встановленого зразка — продає шкіряні вироби, надає перекладацькі послуги тощо”, — пояснив у коментарі Новини.LIVE кандидат юридичних наук Руслан Чорнолуцький.
Отже, навіть якщо людина отримує від своєї діяльності в інтернеті гроші, але не є зареєстрованим у державних реєстрах суб’єктом господарювання, то нові норми мовного закону на неї не розповсюджуються.
Однак, якщо правоохоронні або контролюючі органи доведуть, що людина здійснює комерційну діяльність, не зареєструвавшись належним чином, то вона нестиме відповідальність за незаконне підприємництво, нагадує юрист.
ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНОГО ЗАКОНУ
Водночас з 16 липня набувають чинності зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які дадуть змогу Уповноваженому із захисту державної мови накладати на порушників закону штраф.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, на порушників складатимуться протоколи про адміністративні правопорушення.
Потім після розгляду справи мовний омбудсмен може винести попередження або накласти штраф — від 3400 до 8500 грн, якщо порушення було вчинено вперше, і від 8500 до 11900 грн за повторне порушення.