У липні багато змін стосуватиметься бізнесу і фінансів, підвищення тарифів і зростання пенсій. Найбільш очікуваними і спірними були плани скасувати “воєнні” пільги для тих, хто платить єдиний податок. Але ці плани поки що відклали.
Однак вже у липні варто чекати зростання вартості пального. Адже нижчий ПДВ і нульовий акциз на паливо, які запровадили на час війни, з 1 липня скасовуються.
Окрім того, у липні стануться інші важливі зміни – зростуть тарифи на воду, скасують карантин через коронавірус, у деяких категорій пенсіонерів збільшиться пенсія.
Також повністю заборонять рекламу електронних сигарет і продаж ароматизованих пристроїв.
Ми зібрали найголовніше з того, що чекає на українців у липні.
Зростання цін на пальне
У липні слід очікувати підвищення цін на пальне, оскільки уряд повертає довоєнний рівень оподаткування бензину, дизпалива та скрапленого газу.
Після руйнування російськими ракетами нафтопереробних потужностей та складів у 2022 році ціни на пальне злетіли. Щоб стабілізувати ситуацію, уряд обнулив акциз, а також зменшив майже утричі – з 20% до 7% – ПДВ на пальне.
Але у вересні минулого року акциз на пальне вирішили частково повернути. Парламент ухвалив закон, встановивши, що пільги діятимуть до завершення воєнного стану, але не далі як 1 липня 2023 року.
Воєнний стан не скасований, але пільг не буде. Акцизи на бензин і дизель зростуть з 1 липня з 100 євро за тисячу літрів до 213,5 та 139,5 євро відповідно, а ПДВ – з 7% до 20%.
Як наслідок, за різними оцінками, бензин може подорожчати на 6,5 -11 грн за літр, дизпаливо на 8 грн, скраплений газ – на 3 грн.
Вода подорожчає на третину
Холодна вода та водовідведення для споживачів подорожчають у липні у середньому на 32%, а для деяких водоканалів – ще більше.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалила таке рішення за два дні до початку липня.
У нових платіжках куб води коштуватиме в середньому на майже 11 гривень більше, ніж у червні. Але, приміром, у Вінниці вода подорожчає на 18 гривень.
Нові тарифи встановлені для понад 33 водоканалів, у тому числі Києва, обласних та інших великих міст, а також для “Укрзалізниці”. У НКРЕКП пояснюють, що вони зумовлені, передусім, зростанням вартості електроенергії.
Не виключено, що це буде не останнє подорожчання холодної води. Ще один етап планується з 1 вересня, хоч і не для всіх споживачів.
Підвищення спеціальних пенсій
З 1 липня уряд проіндексує пенсії для декількох категорій громадян. Додатково вони отримуватимуть від 100 до 1500 гривень, залежно від того, яким є розмір пенсії є сьогодні.
Пенсії мають збільшитися на майже 20% у колишніх та нинішніх державних службовців, депутатів парламенту, представників органів місцевого самоврядування, а також науковців.
Тобто, індексація відбудеться для тих категорій громадян, багато з яких і зараз мають помітно більшу пенсію у порівнянні з переважною більшістю українських пенсіонерів.
Як пояснюють в уряді, тривалий час спеціальні пенсії не індексувалися. Тепер пенсіонери зможуть обирати, яку пенсію вигідніше отримувати – спеціальну чи за віком.
Ця індексація буде третьою за 2023 рік. У березні уряд підвищив пенсії для більшості пенсіонерів, а у квітні – для тих, хто працює.
Табу на ароматизовані е-сигарети і на рекламу вейпів
З 11 липня в Україні почне діяти тотальна заборона реклами електронних пристроїв для куріння – як електронних сигарет, так і пристроїв для нагрівання тютюну.
Ще однією суттєвою нормою, яка набуде чинності, стане заборона продажу ароматизованих сигарет та рідин до електронних сигарет. Саме ці домішки з ароматом солодощів, фруктів, прянощів передусім обирають діти та підлітки, попри заборони.
Заборона реклами поширюватиметься на всі види медіа, на інтернет, соціальні мережі, на розміщення її на транспорті, під час масових заходів тощо.
Штраф за порушення становитиме 30 тис. гривень, у разі повторного порушення – 50 тис. гривень за кожен випадок.
Окрім того, закон встановлює заборону куріння з використанням пристроїв для нагріву в усіх громадських місцях та приміщеннях за аналогією заборони щодо звичайних цигарок.
Банківські рахунки українців за кордоном – під пильнішим контролем
З 1 липня податківці в автоматичному режимі зможуть отримувати інформацію про фінансові рахунки українців за кордоном.
Фактично, Державна податкова служба отримала суттєвий інструмент для виявлення порушень під час декларування закордонних доходів.
Це стало можливим завдяки міжнародній системі звітності і перевірки CRS.
У ній податкові органи понад 110 країн-учасниць обмінюються фінансовою інформацією. Україна і раніше могла отримувати такі відомості щодо своїх громадян і компаній, але це відбувалося за запитами. Після змін в українському законодавстві податківці матимуть доступ до усіх рахунків автоматично.
Щодо українців, котрі вимушено виїхали за кордон, тікаючи від війни, то все залежить від того, чи стає людина резидентом іншої країни. Якщо ні, то у податкових органів не буде підстав для таких перевірок, кажуть юристи.
Кінець карантину і пандемії COVID-19
З 1 липня в Україні скасовують карантин та режим надзвичайної ситуації, які запровадили у березні 2020 року через пандемію COVID-19.
Про це оголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Карантин тривав три роки і три місяці.
Прем’єр сказав, що за цей період влада відпрацювала механізми реагування, які тепер допомагають під час війни з Росією.
У травні міністерство охорони здоров’я повідомляло, що від початку пандемії в Україні виявили понад 5,5 млн випадків захворювання, зокрема, майже 416 тисяч – серед дітей. Проте експерти вважають, що реальні цифри є у кілька разів більшими, адже МОЗ знає лише про офіційно зареєстровані випадки.
За даними відомства, внаслідок хвороби померло 112 268 людей, з них 89 – діти, 1256 – медичні працівники.
МОЗ наголосило, що COVID-19 і далі становить загрозу, але вакцинація населення мала ефект, і завдяки їй вдалося знизити кількість госпіталізацій та рівень смертності.