Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом замору риби у Дністровському лимані у селі Випасне Мологівської громади Білгород-Дністровського району. Справу кваліфіковано за частиною другою статті 249 Кримінального кодексу України — «Незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду». Проте екологи мають іншу думку з цього приводу.
Нагадаємо, масовий замор риби було зафіксовано у березні співробітниками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.
За даними Одеського рибоохоронного патруля, площа ураженої водойми становила 160 м². На кожному з них виявили близько 100 загиблих карасів. Еколог Владислав Балінський пояснює: коли так масово гинуть риба, креветки, молюски, у воду потрапляють отруйні сполуки, виділяються продукти розпаду цих живих істот. Унаслідок цього дуже швидко погіршується бактеріологічний стан водойми. А це вже є загрозою життю людини.
«Як правило, така масова загибель риби пов’язана або з високими концентраціями біогенних речовин, які можуть потрапляти у воду, або з високою концентрацією хімічних забруднювачів, як правило, антропогенного фактору, які також можуть потрапляти у воду. Те, що стосується потрапляння біогенних речовин – це, як правило, відходи життєдіяльності людини, каналізація або відходи агросектору. Це якраз відбувається десь всередині весни. За зиму ці сполуки накопичуються у водоймі, а потім, під час підвищення температури води, зростає кількість одноклітинних організмів. Як правило, це можуть бути або ціанобактерії, або одноклітинні водорості, які викликають заморне явище, тобто коли вони дуже швидко розмножуються і споживають весь кисень з води», — пояснює еколог.
Спеціаліст каже: аби не допустити в майбутньому масової загибелі риби, треба будувати очисні споруди. Адже ситуація загалом може тільки погіршуватися.
«На іншому березі лиману знаходиться Карагольська затока, яка максимально неблагополучна, бо до неї впадає річка маленька, і ця річка — це каналізаційні стоки неочищені, які течуть аж з Теплодару, — бо ані Теплодар, ані міста та села нижче за течією не мають очисних споруд. І це вже спостерігається десятиріччя. В такому неочищеному вигляді вони скидаються в Дністровський лиман. І все це, не зважаючи на те, що у цій водоймі є рибогосподарські завдання. І воду ми беремо з Дністра, — все одно ситуація не змінюється», — коментує еколог.
Додамо, що заморні явища в нашому регіоні у минулому часто були спричинені забрудненням стічними водами. Масову загибель риби в Дністровському лимані вже фіксували через скидання каналізаційних стоків із села Шабо. Втім, торік схожі випадки фіксувалися й в Хаджибейському лимані, а у 2023 — у Тилігульському. Все через низький рівень розчиненого кисню, спричинений високими температурами та забрудненням.