Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 3 травня.
5 січня на повторній зустрічі обвинувачений сказав, що хотів би також пройти додаткове навчання з розвідувальної діяльності. На знак своїх добровільних намірів співпрацювати одесит вручив співрозмовнику “подарунок” – шеврон темно-зеленого кольору з написом «россия». Пізніше того ж дня Кулик надіслав шість відеофайлів з місцем дислокації військової частини, які відзняв 18 грудня 2022-го.
13 січня чоловік також надіслав чотири відеофайли з розташуванням електростанцій і скріншот з намальованими власноруч координатами блокпостів ЗСУ, а також відеозапис із базуванням військової частини протиповітряної оборони на території Одеси.
18 січня чоловіки знову зустрілися. Одесит отримав 10 тисяч гривень за виконану роботу і передав представнику рф флешку з відеозаписами розташування військових підрозділів і енергетичних обʼєктів, які раніше надсилав у телеграмі.
У судовому засіданні Дмитро Кулик повністю визнав скоєне. Розповів, що з початком великої війни шукав у роботу і повідомив, що бажає допомагати Росії. З ним сконтактував чоловік, який представився співробітником фсб рф. Йому він і надсилав дані, розуміючи, що це буде шкодити Україні.
Зʼясувалося, під виглядом працівника фсб рф з ним спілкувався агент українських правоохоронних органів.
“З листування у телеграмі видно, що агент не надавав будь-яких завдань і обвинувачений сам проявляв ініціативу щодо збору інформації, повідомляв, що знає про місце знаходження частини ППО і потребує для спостереження новий гаджет і аванс”, – пише видання.
За державну зраду в умовах воєнного стану чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією усього майна.
Відомо, що Дмитро Кулик був уже неодноразово судимий. У 2009 році його оштрафували за незаконне зберігання наркотиків, після цього відбував 8 років ув’язнення за розбій, звільнившись умовно-достроково на 9 місяців.
У 2021 році Дмитра Кулика судили за викрадення велосипеда. Він орендував для роботи велосипед, нібито для роботи кур’єром, і не повернув його власнику, а продав. Тоді суддя Малиновського райсуду Одеси Олександр Гарський засудив його до року умовно та зобов’язав прочитати повість Івана Франка «Основи суспільності», притчу Григорія Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті» та переглянути американський художній фільм «Це дивовижне життя».