Західні ЗМІ все частіше говорять про втому від російсько-української війни та про зменшення підтримки України, бо контрнаступ ЗСУ склався не так, як всі очікували. Та й на Середньому Сході загострився конфлікт між Ізраїлем і Сектором Гази, який перетягнув на себе світову увагу. Американський журнал Politico поговорив із політологинею та експерткою з питань Росії Фіоною Гілл про те, чому Україну потрібно і надалі активно підтримувати, та які можуть бути наслідки програшу України. Forbes переказує головне з матеріалу.
Фіона Гілл – політологиня, колишня радниця Білого дому, яку наймали як демократи, так і республіканці, зокрема експрезидент США Дональд Трамп. Вона визнана у світі експертка з питань Росії, але її голос так само авторитетний у справах американської політики. Міжнародні відносини і зародження авторитаризму в різних країнах світу – сфера її досліджень.
Американський журнал Politico поговорив з Гілл про можливі політичні наслідки війни в Україні для світу, чим для США та світової безпеки може обернутися перемога Росії у війні з Україною й до чого можуть призвести чвари між республіканцями і демократами напередодні президентських виборів у США.
У своїх відповідях Гілл однозначна: світ, в якому переміг Володимир Путін та розділив Україну, – це світ слабких Сполучених Штатів, сміливих диктаторів із розвʼязаними руками, нестабільного Середнього Сходу та поширення ядерної зброї.
Україна та Росія на військовому, фінансовому та політичному фронтах
У військовому плані, якщо аналізувати останні два роки, можна сказати, що Україна перемогла: зберегла незалежність та зупинила просування російської армії. Та якщо заглибитися в деталі, картина дещо інша. Українцям спершу вдалося повернути значну частину територій, які Росія окупувала на початку повномасштабного вторгнення, але потім росіяни звели потужну оборону.
Влітку всі говорили про контрнаступ України і на нього у всіх були великі очікування, особливо у США. Якщо згадати довгоочікувані бої в інших війнах, вони не складалися так, як хотілося військовим стратегам та армії. Але тепер, коли визначених цілей для контрнаступу України не досягнуто, ми майже схиляємося до думки, що Україна програла всю війну. Наразі надто рано говорити про програш чи перемогу України.
Україні потрібно достатньо фінансових ресурсів не лише для того, щоб мати змогу і надалі протистояти ворогу на полі бою, а й для того, щоб країна та її громадяни могли й далі існувати. Поки що ми бачимо, що багато країн допомагають із цим: США, Японія, ЄС, Південна Корея та інші. І це хороша новина.
Але політична сторона питання України є проблематичною. Україна стала внутрішньою політичною проблемою у різних країнах, таких як США, Польща, Словаччина, Угорщина, Німеччина й багато інших. І тут Україні буде дуже важко перемогти. Коли у внутрішній політиці починаються боротьба між політиками, коли ми більше не думаємо про національну безпеку чи глобальніші питання, Україна помирає повільною смертю від усіх цих політичних бартерів. Більшість виборців, незалежно від країни, не бачить ситуацію далі власних вузьких інтересів.
Важливість підтримки США
Для США настав поворотний момент. Якщо коротко, то у грудні і січні ми можемо бути за крок до того, щоб підштовхнути Україну до програшу.
Свято для Путіна
Президент РФ Володимир Путін дійсно вважає нинішні події на військовій, фінансовій і політичній аренах виграшними для себе. Останні кілька тижнів ми спостерігаємо за чимось підозріло схожим на переможне турне Путіна Середнім Сходом. Він відвідав ОАЕ та Саудівську Аравію, знову приєднавшись до «порядного суспільства» і готуючи нові міжнародні візити.
А ще ж є російські ЗМІ, чиї коментатори зловтішаються з проблем українців і плескають у долоні від радості, буквально й фігурально, через блокування допомоги Києву у Конгресі США.
Програш України та вплив на Індо-Тихоокеанський регіон
Ми часто зациклені на тому, що роблять [для України] США та Європа. Але ж ще є, наприклад, Південна Корея, яка знайшла можливості надати Україні озброєння через треті країни. Японія нещодавно виділила Києву суттєвий транш, бо добре усвідомлює, що військова поразка України повністю змінить баланс в Індо-Тихоокеанському регіоні. Там розуміють, що цей баланс ймовірно зміститься в бік Китаю, тому відчайдушно намагаються допомогти Україні, адже бачать загальні геополітичні наслідки її програшу.
Якою сьогодні Путін бачить перемогу
Одна з перемог для Путіна – це політична, психологічна та символічна поразка США. Якщо Штати не ухвалять додаткову допомогу Україні, а в Конгресі є ті, хто закликають відмовитися від України, президент Росії зможе сказати: «Ось бачите, Сполучені Штати – це ненадійний союзник і не світовий лідер». Американських союзників це насторожить і змусить задуматися.
Японія, Південна Корея, Вʼєтнам та всі інші, з ким у нас двосторонні угоди, почнуть розмірковувати: «США спершу так підтримували Україну разом із іншими європейськими членами НАТО, а тепер вони від неї просто відвернулися». А ще ж у памʼяті спливуть виведення американських військ із Афганістану, Іраку, Сирії та останні 12 років неоднозначної історії військових втручань США.
Усе це дасть змогу Путіну представити світу достатньо переконливий наратив про неспроможність Вашингтону дотримуватися своїх зобовʼязань і виконувати роль світового лідера. Це стане його головною політичною перемогою.
І це вже не кажучи про те, що через ослаблення США у Путіна зʼявиться нагода розділити Україну. Він вимагатиме припинення вогню і розподілу України вздовж поточних ліній фронту на хвилі закликів до переговорів.
Президентські вибори в Росії
Для Путіна війна в Україні буде важелем впливу на наступних виборах президента в РФ, і для позитивного результату йому потрібна перемога, яка полягатиме у припиненні вогню та розділенні України. Для нього України не існуватиме як держави, а те, що йому ще не вдасться захопити, він називатиме анексованими територіями, які треба повернути, як він це зробив із Кримом у 2014-му.
Така перемога буде чудовою платформою для його перевиборів, а Україна тим часом матиме обмежені можливості для відновлення, адже Путін продовжить пропаганду та ІПСО, в яких звинувачуватиме українців у порушенні режиму припинення вогню чи ще якихось вигаданих злочинах. Він знову і знову розкачуватиме політичну ситуацію в країні, щоб у найвигідніший момент зробити наступний ривок.
Перемога в Україні Путіну потрібна, бо зараз, може, і немає того, хто здатен кинути йому виклик серед його ж оточення, але це може змінитися в разі поразки в Україні. Згідно з опитуваннями, росіяни хочуть припинення бойових дій, але не повернення окупованих територій Києву. Тому будь-які територіальні втрати в Україні можуть похитнути позиції Путіна.
Вплив перемоги Росії на Захід
Ми почнемо гризтися між собою. Такий результат аж ніяк не буде прийнятним для нас. Ті, хто штовхав до цього простішого варіанту вирішення проблеми, будуть більш ніж розчаровані, коли ми почнемо переходити з кризи в кризу. Якщо чесно, підвести українців – буде ганьбою і соромом для нас. Союзники почнуть обмінюватися потоком взаємних звинувачень. А ще це розвʼяже руки іншим діячам.
Перемога РФ – чергові ядерні перегони
Якщо Росія переможе, ми можемо зіткнутися зі збільшенням ядерного озброєння з боку Японії, Південної Кореї та навіть країн НАТО, які наразі вважають себе під захистом американської ядерної зброї. Вони почнуть хвилюватися, чи насправді США їх підтримає, коли буде потреба. Ці країни побачать, що Україна відмовилася від усієї ядерної зброї, поклавшись на гарантії безпеки США, Великої Британії й Росії, і чим це для неї закінчилося.
Якщо Росія переможе, вони гостріше відчують свою вразливість і можуть звернутися до ядерної зброї за впевненістю у власній безпеці.
Гроші Україні – це гроші американцям
Насправді, це взаємовигідний процес. Ми надаємо зброю Україні, але купуємо її у власних, американських, оборонних компаній, які очевидно надають робочі місця нашим громадянам. Потім знову звертаємося до наших компаній за наступним пакетом зброї і навіть замовляємо більше, адже треба поповнити й оновити власні запаси.
Всі ці постачання є частиною економіки. Оборонні компанії дають роботу величезній кількості громадян по всій країні, тому озброювати Україну означає створювати робочі місця в США, Європі чи деінде.
Про найкращий сценарій розвитку подій
Найкращий сценарій – якщо Україна і надалі зможе триматися, а ми продовжимо допомагати їй військовими постачаннями. Здобути абсолютну перемогу над Росією буде дуже важко. Але було б дуже добре організувати для України міцну позицію у переговорах, щоб дипломатичне рішення війни шукали на умовах Києва, а не Москви. В цьому рішенні Україну буде визнано усім світом як сторону, якій заподіяно неправомірної шкоди і яка заслуговує якщо не на територіальне, то матеріальне відшкодування.
Крім того, завершення війни на умовах України означає певну участь Росії у відбудові України. Саме тому відмова союзників надалі допомагати Україні буде великою перемогою для росіян, адже не буде кому тиснути на Росію у питанні репарацій і компенсацій й вона легко зможе скинути цю проблему на інших.
Найкращий сценарій стане можливим лише за умови, якщо Росія повірить у те, що союзникам вистачить сил і духу стояти з Україною до кінця. Поки що ми демонструємо протилежне. Насправді, ми зараз виглядаємо жалюгідно, інших слів я підібрати не можу. А для Путіна це справжній подарунок.
Що буде з Путіним, якщо Росія програє
Якщо Путін та його армія програють війну в Україні, він більше не буде тим, кого можна поставити на чолі Росії. В країні почнуться політичні ігрища і будуть ширитися чутки про його неспроможність керувати країною.
Не схоже, щоб у Путіна наразі було багато внутрішніх загроз. Втім це може змінитися, якщо він зазнає рішучої поразки, якщо його не прийматимуть у порядному світовому суспільстві, якщо ОАЕ і Саудівська Аравія не захочуть його більше запрошувати. А якщо Путін здаватиметься невдахою, а не переможцем, лідери країн навряд захочуть його у себе бачити.
Китайське питання
Пекін робить все, щоб Путін не програв, але також намагається не дати йому рішуче перемогти. Китай не особливо хоче, щоб Україна повністю програла і була розділена, адже країна постійно наголошує на важливості суверенітету й територіальної цілісності України, які лежать в основі її наративу щодо Тайваню.
Втім, знову-таки, Китай може знайти собі інший наратив, бо йому зовсім не потрібна поразка Путіна. Надто вже багато очільник Китаю Сі Цзіньпін вклав у відносини з російським президентом, щоб дати йому впасти. Якщо Путін програє війну, можуть виникнути питання про те, а чи варта була Росія усіх тих зіпсованих відносин із іншими країнами. Та й питання Тайваню ускладниться.
Чи перемагає Путін зараз?
Він близький до цього, зараз все залежить від нас. Якщо США не допомагатиме Україні, він переможе. Він розраховує на те, що внутрішня політика США та власні інтереси затьмарюють усе інше, що ми забули значення національної безпеки та свою роль у міжнародних відносинах.
Тепер саме вдалий момент для Путіна покласти край не лише Pax Americana, а й ролі США як великого світового гравця.