11 квітня світ відзначає пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Саме в цей день у 1945 році в’язні концтабору Бухенвальд підняли повстання проти нацистів і вибороли свій шанс на життя.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство. Усього нацисти у Німеччині та окупованих територіях збудували 14033 концтабори. За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли понад 20 мільйонів осіб з 30 країн світу. Приблизно 12 мільйонів людей так і не дожили до звільнення, серед них — близько 2 мільйонів дітей. Серед загиблих — 5 млн громадян СРСР, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн. Централізована система нацистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів, як робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох — шести місяців: там розповсюджувався наказ про “умертвіння роботою”. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше ніж рік, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
Бухенвальд один із найбільших концентраційних таборів у Німеччині, що розташовувався поруч із Веймаром у Тюрингії. Попри те, що офіційно Бухенвальд не мав статусу “табору смерті”, вже з літа 1937 року там почалося планомірне знищення людей. У 88 філіях концтабору за колючим дротом знаходилися 112 000 в’язнів. Загалом За 8 років в’язнями Бухенвальда стали близько 239 тис. осіб. Всього ж у ньому нацисти закатували 56 тисяч ув’язнених різних національностей. 11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли й захопили в полон понад 800 есесівців і солдатів охорони, взяли у свої руки керівництво табором. У цей момент у таборі перебувало кілька десятків тисяч ув’язнених з 18 країн Європи. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, яке готувала гітлерівська влада. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів — Дахау, Освенцима, Майданека тощо.
На території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених. На окупованій території України за матеріалами з Довідника про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944) нацисти створили:
— 2 класичні концтабори. До концентраційних таборів на території України належать концтабір у Львові (Янівський) та Києві (Сирецький);
— 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв. За суворістю режиму утримання ці табори наближалися до концтаборів. Частина з них знаходилася безпосередньо в гетто;
— 7 виправно-трудових таборів; 15 таборів примусової праці; 304 гетто; 23 пересильні табори; 66 гестапівських тюрем; 242 табори для військовополонених.
Табори на окупованих східних територіях мали найбільш жорстокий характер. У всіх таборах на території окупованої України спостерігалася висока смертність, голод, відсутність медичної допомоги, тортури, знущання з в’язнів, масові знищення. Планомірно на великому географічному просторі були знищені мільйони людей. Нацизм став і залишається єдиною системою, яка поставила знищення цілих народів на потік. Єдиною державою, яка будувала табори смерті, є нацистська Німеччина, розгромлена силами Антигітлерівської коаліції.
Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі. У 1946 році міжнародний трибунал визнав, що ув’язнення в неволі мирних громадян іноземних держав, так само як і використання в примусовому порядку їх праці в інтересах Німеччини — це не тільки воєнний злочин, це злочин проти людства. Будь-які спроби виправдати дії нацистської влади є злочином перед пам’яттю про загиблих.
Пам’ятаймо безвинно загиблих у пеклі війні, а також мільйони українців, які пройшли через нацистські табори, пережили зневагу, голод, убивчо-виснажливу працю, а повернувшись на рідну землю — недовіру і гоніння з боку радянської влади.
Сьогодні світ зіткнувся з новими загрозами та викликами через агресивну поведінку рф, яка розв’язала велику війну проти України. Ми свідки того, як російська армія вчиняє звірства на нашій землі; вбиває та гвалтує українців, знищує наші міста та села, як російська пропаганда відкрито декларує нацистські гасла, сіє зерна ненависті й закликає до знищення нашої держави та цілої нації. Світ повинен зупинити ці злочини і зробити усе можливе й неможливе для того, щоб жахливі сторінки історії Другої світової війни ніколи не повторилися, а кремлівська влада отримала справедливе покарання за свої дії.