Облаштування сільського спортивного залу, капітальний ремонт покрівлі Будинку культури, заміна майже 2 км центральної водопровідної магістралі, ремонт будівлі Главанського побуткомбінату, ремонт сцени сільського Будинку культури – це та ще багато чого вдалося зробити за 2,5 роки у Главанському старостинському окрузі Арцизької громади під керівництвом старости Тамари Капової.
Головою Главанської сільської ради вона працювала з 2010 року, а раніше 16 років була в ній секретарем.
Ми поспілкувалися з Тамарою Миколаївною про будні сільського старости, проблеми та результати роботи.
– Тамаро Миколаївно, Ви дуже багато років пропрацювали керівником Главанської сільської ради, а зараз є старостою Главанського старостинського округу. Чи є різниця у плані повноважень та відповідальності?
– Посада старости – це, так би мовити, посередник між селом та владою, людина, яка репрезентує інтереси села перед міською владою та втілює рішення міської ради тут, на місці.
Щодо відповідальності – вона залишилася практично тією ж, але позитив у тому, що поділяють цю відповідальність з тобою голова громади, працівники відділів міської ради, депутати міської ради. Найголовніше – є на кого спиратися.
Можу відзначити один момент – раніше у сільраді планували бюджет, визначали пріоритетність фінансування. А тепер ми представляємо міському голові Сергію Парпуланському перелік заходів та об’єктів будівництва, де вказуємо їхню черговість та пріоритетність.
І якщо раніше нам, щоб забезпечити реалізацію того чи іншого проєкту, потрібно було брати участь у різних державних програмах, шукати розуміння у районної та обласної влади, то зараз ми сподіваємось на розуміння та допомогу як працівників структурних підрозділів міської ради, які відповідають кожен за свій напрямок роботи, так і депутатів міської ради.
– Чи відчуваєте ви ефективну комунікацію та підтримку Арцизької міської ради?
– Підтримку, звісно, відчуваємо, бо як без цього? Міський голова Сергій Афанасійович Парпуланський завжди підтримає, вислухає та дасть пораду. Буває, телефоную двічі на день, буває три, а буває і п’ять. Щодня спілкуємося з різних робочих питань. У міській раді знають про наші проблеми та допомагають у їх вирішенні.
Як приклад, на початку минулого року було порушено питання щодо відсутності опалення у сільській амбулаторії, а до кінця року проблему було вирішено. І так у багатьох питаннях.
– Тамаро Миколаївно, розкажіть, будь ласка, про Ваш звичайний робочий день старости: з чого починається і чим завершується, які основні питання вирішуєте щодня?
– Мій день на день не схожий. Але є й звичайні моменти: щоранку я зустрічаюся із працівниками КП «Комфорт-16», ми обговорюємо оперативний план на день. У селі завжди багато роботи: регулярне прибирання вулиць, покіс трави та вирубування сухих кущів та дерев, терміновий ремонт центральної водопровідної мережі та багато іншого. На постійній основі у нас працює 6 фахівців КП «Комфорт-16».
Потім починається робота безпосередньо в старостаті, де на мене вже чекають жителі. І хоча у старости села приймальні дні по понеділках та середах, спілкуюся з мешканцями щодня. Найбільший наплив людей у старостат припадає на середу, бо у селі працює ринок. Кілька робочих днів на місяць проходять у міській раді, де я беру участь у нарадах із головою Арцизької громади Сергієм Парпуланським, засіданнях виконавчого комітету та сесіях депутатів Арцизької міської ради.
– З якими питаннями звертаються до Вас мешканці села?
– З будь-якими, починаючи від вирішення житлово-комунальних проблем та закінчуючи побутовими конфліктами. У кожній проблемі потрібно розібратися та вирішити її чи надати вичерпну консультацію. Останнім часом активно звертаються із земельних питань. Крім того, на старост покладено виконання певних нотаріальних дій, наприклад, посвідчення заповітів, посвідчення вірності копій (фотокопій) документів та виписок з них тощо, посвідчення довіреностей. Тому я ще мушу розбиратися в юридичних питаннях. Більшість проблем вирішується на прийомі, але є й складніші питання, і тоді я звертаюся по допомогу до профільних фахівців Арцизької міської ради.
– Скільки фахівців працює у старостаті?
– Крім мене у старостаті постійно працюють діловод та бухгалтер (касир), який займається прийомом платежів. Ці фахівці також постійно спілкуються з населенням та консультують з багатьох питань.
– Як Ви вважаєте, чи може Главанський старостинський округ конкурувати за рівнем життя із сусідніми округами Арцизької громади?
– Главані є досить великим селом Арцизької громади, зараз у ньому проживає трохи більше 2000 осіб, і тут є все для комфортного життя. У селі працює школа, яку відвідують 136 учнів, дитячий садок із 45 вихованцями, Будинок культури, хлібопекарня, свиноферма, швейне ательє, перукарня, ветеринарна аптека, а також амбулаторія загальної практики сімейної медицини при якій працює аптека. Є 15 продуктових магазинів, щотижня у центрі села працює ринок.
До речі, щоб цей ринок не мав ознак стихійної торгівлі, ми плануємо облаштувати територію в центрі Главані, де буде розміщено торговельні місця з урахуванням усіх санітарних вимог та норм. Поки це питання вирішується на документальному рівні, і як тільки дозвіл буде одержано, розпочнемо роботи з облаштування.
– Які найгостріші проблеми можете виділити у дорученому Вам окрузі?
– Великою проблемою є безробіття. Так, у нашому селі працюють кілька фермерів, які забезпечують робочими місцями певну частину населення, але більшість мешканців знаходять роботу в м. Арцизі чи сусідніх селах. Але, на жаль, це здебільшого сезонні роботи на приватних аграрних підприємствах. От якби знову запрацював Главанський завод будматеріалів, з’явилися б нові робочі місця. Сподіваємося, що роботу заводу буде відновлено, адже підприємство не ліквідовано, не є банкрутом, кар’єри не виснажені, і це означає, що можна продовжувати виробіток каменю. Але все залежить від власників заводу.
– Як мешканці Главанів проводять дозвілля?
– Літні люди свій вільний час традиційно проводять на вулиці – спілкуються. Молодь – прогулюються парком, ми намагаємось долучати до занять спортом. У нас функціонує стадіон, є сільський та шкільний спортивні зали, спортивні майданчики. Працюють спортивні секції з футболу та волейболу, а у сільському спортзалі проводяться тренування з вільної боротьби, також там встановлені тенісні столи та тренажери.
До речі, завдяки спонсорській допомозі та ініціативі тренера з вільної боротьби встановили у сільській спортивній залі два теплові кондиціонери, тепер зал може працювати цілий рік. Звісно, якщо є електроенергія.
Зараз наші літні люди беруть активну участь у проєкті «Друге дихання». Цей проєкт – ініціатива міського голови Сергія Парпуланського, він спрямований на організацію правильного, корисного та цікавого дозвілля. Проєкт було запущено ще у 2021 році, але через коронавірус та початок війни заходи довелося скасувати. Цього року проєкт відновили напередодні Бабиного дня, і на першу зустріч до Будинку культури зібралися не лише ті, хто раніше відвідував «Друге дихання», а й нові учасники.
– Як жителі села переживають такий важкий для багатьох період постійного вимкнення електроенергії?
– Важко. Незважаючи на те, що у багатьох пічне опалення, не кожен може придбати вугілля чи дрова в достатньому обсязі, щоб у будинку постійно було тепло. Хтось перейшов на електричне опалення та прогріває свій будинок за час, поки є електроенергія, хтось ощадливо опалює будинок торішніми залишками дров та вугілля. Але виходу немає, ми всі розуміємо, через що такі незручності. Я, як староста, намагаюся тримати на контролі людей, яким зовсім немає чим обігрівати помешкання. Наприклад, коли працівниками КП «Комфорт-16» проводилося санітарне чищення зелених і сухих насаджень, ми роздавали дрова нужденним і організаціям соціальної сфери.
На базі старостату, ліцею та дитячого садка розміщено Пункти незламності, які за необхідності можуть прийняти та обігріти людей. Зазначу, що у старостаті такий пункт працює цілодобово.
Через теплу погоду та непостійні тривалі періоди відключення електроенергії пункти використовуються не щодня. А у разі тривалої відсутності електроенергії жителі приходять і заряджають свої гаджети.
Для безперебійної роботи школи, дитячого садка та старостату ми отримали дизельні генератори від Арцизької міської ради. Тому навіть за відсутності електроенергії освітній процес не зупинятиметься.
Часті відключення електроенергії призвели до виходу з ладу насосів на водонапірних вежах, через що мешканці села не мали води. Але й з таким викликом за підтримки міської ради ми впоралися.
Усі тимчасові незручності ми намагаємося стійко переносити, головне, щоб до нашої громади не прийшли бойові дії. Ми всі віримо в перемогу України, тому терпляче на неї чекаємо і пристосовуємося до життя в поточних умовах.
– Тепер давайте до позитивного. Що змінилося у селі за два роки вашої роботи старостою?
– Дуже багато вдалося завершити з того, що планувалося. Зроблено багато дрібної роботи, зокрема, замінено покрівлю на господарських приміщеннях старостату та котельні, проведен ремонт вуличного туалету у парку села, відремонтовано пішохідний міст через яр тощо.
До великих досягнень можна віднести проведення капітального ремонту мережі водопостачання загальною довжиною 2 км, вирішення питання благоустрою полігону твердих побутових відходів – на постійній основі проводиться обвалка сміття, проведено ремонт сцени місцевого Будинку культури, а також, як я казала раніше, проведено капітальний ремонт системи опалення у Главанській сільській амбулаторії.
А ось через війну довелося зупинити вже розпочатий ремонт Центрального провулка.
Для безперебійної та безпечної роботи школи було збудовано бомбосховище. Матеріал для будівництва був наданий Арцизькою міською радою, роботи проводилися силами батьків учнів, вчителів, технічного персоналу, працівників КП «Комфорт-16» та дитячого садка «Ромашка». Велику підтримку у будівництві надало керівництво «Агрофірми «Главан» та ФГ Топалова В.З. Спільними зусиллями ми забезпечили дітям звичний режим навчання.
Також, силами мешканців села та спеціалістів КП «Комфорт-16» було упорядковано будівлю Побуткомбінату, в якому за потреби можуть жити переселенці. Тут з’явилася нова веранда, туалетні та душові кімнати, проведено водопровід та каналізацію. За потреби в цій будівлі можуть проживати до 15 осіб.
– З початку війни до Арцизької громади приїхали переселенці з інших регіонів країни. Чи у вашому селі є такі люди?
– Переселенців з місць бойових дій було дуже мало. Сьогодні тут проживає лише одна внутрішньо переміщена особа зі статусом переселенця.
– Які маєте плани на 2023 рік?
– Їх дуже багато, але я реаліст, тому в планах поки що завершити капітальний ремонт каналізаційної системи в Главанській сільській амбулаторії, провести капітальні ремонти їдальні та інклюзивно-ресурсної кімнати Главанського ліцею, одного з побутових приміщень дитячого садка «Ромашка», зробити капітальний ремонт водопровідної мережі загальною протяжністю 2,5 км. і встановити бювет. Тішить, що голова громади Сергій Парпуланський та депутатський корпус міськради охоче відгукуються на наші пропозиції та проєкти, підтримують та допомагають їх реалізовувати.
– Чи багато бажаючих приєднатися до ваших ініціатив?
– Селу дуже багато допомагають як місцеві підприємці, фермери, так і прості мешканці. Наприклад, незабаром весна, а це означає, що розпочнеться всеукраїнська толока – чи не кожен мешканець нашого села приєднається до прибирання спочатку території перед своїм будинком, а потім у центральному парку та довкола. Якщо потрібно пофарбувати елементи дитячого майданчика та навести лад на цвинтарі – працівники освіти чи культури завжди відгукнуться та допоможуть.
Кожен мешканець села розуміє, що комфортне проживання залежить не тільки від працівників КП «Комфорт-16», тому багато хто відгукується на будь-які мої ініціативи, пов’язані з благоустроєм. І це дуже тішить і надихає.
Дуже вдячна мешканцям села, які взяли участь у будівництві шкільного бомбосховища та ремонті будівлі для проживання переселенців. Спільними зусиллями за найкоротші терміни було проведено колосальну роботу. Тепер діти можуть навчатися в очному форматі, а якщо до нас у село приїдуть переселенці – їм є де жити.
– Як загалом війна вплинула на життя мешканців села?
– Звісно, ми всі переживаємо. Але війна згуртувала нас. Неодноразово наші мешканці об’єднувалися для збору гуманітарної допомоги, організованого Арцизькою міською радою для відправлення до Миколаївської області. Учні та персонал ліцею, Будинку культури та дитячого садка плели маскувальні сітки, були організовані різноманітні благодійні ярмарки, кошти від яких були передані для потреб ЗСУ. Усі ми дуже хвилюємось і молимося за односельців, які зараз у лавах ЗСУ захищають нашу країну. Але ми віримо в нашу перемогу і робитимемо все, що від нас залежить, щоб наблизити її!
