Вже незабаром всі українці переведуть стрілки годинників на годину назад і перейдуть на зимовий час.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, як найкраще підготуватися до переходу на зимовий час, аби не нашкодити здоров’ю.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: постанова Кабінету міністрів №509 “Про порядок обчислення часу на території України”, Wikipedia, бібліотека американського Національного центру біотехнологічної інформації (National Center for Biotechnology Information).
Хто й навіщо придумав “змінювати” час
Переведення годинників на зимовий та літній час виникло з метою економії енергії та кращого використання денного світла.
Вважається, що переводити годинники вперше запропонував у 1784 році Бенджамін Франклін. Він мав на меті, зокрема, економію свічок у холодну пору року і присвятив цій темі окрему публікацію.
Вдруге цю проблему порушив британський архітектор Вільям Віллет у своїй брошурі “Марна витрата денного світла” в 1907 році.
Тоді король Великої Британії та Ірландії Едвард VII не став чекати рішення парламенту й оголосив, що в його королівському маєтку Сандрінґем всі переходять на літній час. Згодом він запровадив такі самі зміни у маєтках Віндзор і Балморал. Отже, вперше годинникову стрілку перевели у Великій Британії в 1908 році.
Водночас справжніми піонерами запровадження літнього часу дослідники називають Німеччину та Австро-Угорщину (це торкнулося і Закарпаття, і Галичини, і Буковини, і Волині).
Під час Першої світової війни – 30 квітня 1916 року – там пересунули стрілки годинників на годину вперед, а вже 1 жовтня 1916 року – на годину назад.
19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу (з метою заощадження палива, яке використовували для генерації електричного струму). У 1966 році Конгрес ухвалив “Закон про єдиний час” (Uniform Time Act), яким запровадив літній час у мирний період.
Коли Україна переходить на зимовий час
В Україні зимовий та літній час запровадили ще у 1981 році (за часів СРСР) для економії електроенергії. Нині переведення годинника двічі на рік здійснюється згідно з постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”.
“Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад”, – йдеться в документі.
Метою переведення годинників є можливість для громадян раніше починати свій день, довше працювати засвітло й менше використовували штучне освітлення. Крім того, перехід на літній час дозволяє заощаджувати електроенергію.
Водночас противники переводу стрілок наголошують, що такі щорічні зміни призводять до порушення біоритмів людей.
Питання відмови від переходу на літній час (і, відповідно, назад) неодноразово порушувалося Верховною Радою та громадськими діячами, проте наразі залишається відкритим, оскільки депутати не можуть визначитися, який час залишати – зимовий чи літній.
Суть проблеми полягає в тому, що в Україні – досить велика відстань між східними та західними областями. Це, фактично, унеможливлює життя в одному часовому поясі всією країною впродовж цілого року.
Наприклад, за постійного зимового часу в східних областях сонце сходитиме практично посеред ночі, а темнішати буде занадто рано. Якщо ж назавжди залишити літній час, на заході країни схід сонця буде занадто пізно і ходити на роботу чи на навчання доведеться у темряві.
На думку низки фахівців, не переводити стрілки годинника реально, але, щоб грамотно розв’язати цю проблему, потрібно розділити територію на два часові пояси.
Отже, допоки радикальних змін ухвалено не було, українці живуть за “старими” традиціями. Для того, щоб усім разом перейти цього року на зимовий час, у неділю, 29 жовтня, о 4 годині ночі потрібно буде перевести стрілки годинників на годину назад (пізня ніч і вихідний день були обрані для того, щоб не створювати незручності посеред робочого тижня).
Варто зазначити, що більшість електронних пристроїв перейдуть на зимовий час самостійно, тоді як механічні (або не під’єднані до інтернету) – потрібно буде переводити вручну.
Як підготуватися до змін і вберегти здоров’я
Суперечки на тлі переведення годинників на зимовий і літній час точаться поміж вченими з різних країн впродовж багатьох років. Одні стверджують, що людина достатньо швидко звикає до змін, інші наголошують на тому, що під час переходу на інший час збільшується кількість інсультів і звернень до служб “швидкої”.
В цілому дослідники виділяють чотири групи захворювань, які можуть виникати внаслідок переведення годинників:
- серцево-судинні захворювання (зростає ризик інфарктів, гіпертонічних кризів)
- психічні розлади (зростає кількість спроб суїцидів)
- захворювання, пов’язані з імунною системою (підвищується захворюваність організму)
- травми (збільшується кількість нещасних випадків, ДТП)
На думку більшості вчених, сучасна система обчислення часу порушує ритм “неспання – сон”, тому після переведення годинників у людей може погіршуватися самопочуття й знижуватися працездатність (адже потрібно звикнути прокидатися й засинати в “новий” час).
Впливає перехід на інший час і на школярів та студентів (хоча переходити на зимовий час насправді легше, ніж на літній).
Для того, щоб підготуватись до змін і вберегти здоров’я, медики й психологи радять дотримуватися низки простих правил.
Нормалізувати свій сон за тиждень (чи хоча б за кілька днів) до переходу на “новий” час:
- готуватись до сну та йти відпочивати трішки раніше, ніж зазвичай
- приймати перед сном розслабляючу ванну
- лягати спати й прокидатися в один і той самий час щодня
- висипатися щоночі
- зранку приймати контрастний душ із використанням цитрусових ароматів (мила, гелів і т.ін.)
- якщо є звичка спати вдень – іти дрімати трішки пізніше (ніж зазвичай) і не довше 30 хвилин
- не пити каву після обіду
Щонайменше за годину до сну не користуватися гаджетами:
- телефонами
- планшетами
- ноутбуками
- комп’ютерами
- телевізором
Частіше бувати на свіжому повітрі (особливо перед сном):
- відпочивати й робити фізичні вправи надворі
- прогулюватись парками чи скверами
- виходити на балкон
Уникати сильного стресу:
- запобігати конфліктним ситуаціям
- займатися приємними справами, що приносять задоволення
Краще стежити за харчуванням:
- відмовитися від алкоголю
- споживати більше корисних продуктів
- надавати перевагу легкій їжі, що не перенавантажуватиме шлунок
- пити більше води
Крім того, нормалізувати свій стан декому можуть допомогти медитація, різноманітні дихальні практики, йога.