29 серпня під час урочистостей з нагоди Дня пам’яті Захисників України родичам Героїв, які віддали свої життя за свободу та незалежність своєї держави, вручили посмертні відзнаки почесного громадянина громади.
Про це повідомляє пресслужба Арцизької міської ради.
За мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові рішенням Арцизької міської ради від 18 липня 2023 року № 1828-VIII присвоєно звання «Почесний громадянин Арцизької міської територіальної громади» посмертно військовослужбовцям, які загинули під час повномасштабної війни росії проти України:
- солдату Гойку Євгену Юрійовичу. З 2012 по 2014 рр. проходив термінову службу в лавах Збройних Сил України (м. Івано-Франківськ). 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений до Миколаївської області, далі – до м. Бахмут Донецької області. 2023 року під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій у м. Бахмут Донецької області отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям.
- старшому водію Гранчару Миколі Петровичу. 2023 року, відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, під час ворожого артилерійського обстрілу неподалік с. Богданівка Бахмутського району Донецької області отримав поранення, несумісні з життям.
- солдату Григор’єву Юрію Андрійовичу. 2023 року був призваний Болградським РТЦК та СП Одеської області на військову службу за мобілізацією, направлений до м. Житомира, далі до Миколаєва, пізніше – до м. Мар’їнка Донецької області, де, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув у бою.
- матросу Дехтеренку Богдану Григоровичу. 2023 року був призваний Болградським РТЦК та СП Одеської області на військову службу за контрактом, направлений до м. Києва, далі – на навчання до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Під час виконання бойового завдання героїчно загинув поблизу села Старомайорське Донецької області.
- головному сержанту Додону Віталію Івановичу. У 2014 році пішов захищати Україну добровольцем. У зоні АТО боронив від російської навали м. Авдіївку Донецької області, безстрашно захищав Донецький аеропорт. Був відзначений сімома державними нагородами. Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України захищав державу в найгарячіших точках – звільняв від окупантів Миколаївщину та Херсонщину. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України за підписом генерала В.Ф. Залужного Додон Віталій Іванович відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» І ступеня. 2023 року загинув у бою під час штурмових дій в районі м. Мар’їнка Донецької області.
- молодшому сержанту Дубовому Сергію Івановичу. 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений на навчання до с. Тронка Миколаївської області. Після навчання отримав сертифікат морської піхоти «ВОС 100» та був направлений до школи сержантів у Миколаївській області. Під час бойового зіткнення з силами противника біля населеного пункту Велика Новосілка Волноваського району Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу загинув від поранень, несумісних із життям.
- старшому водію-гранатометнику Дудці Миколі Миколайовичу. З 2020 по 2021 рр. був учасником АТО. Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України виконував військовий обов’язок за контрактом. Ніс службу в 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. 2022 року загинув у м. Миколаєві під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини.
- молодшому сержанту Кісеолару Сергію Захаровичу. З початку введення воєнного стану в Україні пішов добровольцем до роти охорони м. Арциза, 2022 року був призваний по загальній мобілізації на військову службу. Пізніше був направлений на проходження військової служби до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу (смт Чорноморське). Далі – до с. Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області, де загинув під час бойових дій.
- матросу, оператору-розвіднику Котовичу Ігорю Олександровичу. З 2014 по 2016 роки був учасником АТО. З початку введення воєнного стану в Україні пішов добровольцем до роти охорони м. Арциза, Пізніше був направлений на проходження військової служби до м. Херсона, далі – до Донецької області. Під час виконання бойових завдань отримав множинні вогнепальні осколкові поранення поблизу м. Мар’їнка Покровського району Донецької області, внаслідок чого у січні 2023 року помер у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої допомоги.
- старшому сержанту Пелєвану Василю Григоровичу. 2022 року був призваний на військову службу по загальній мобілізації. У роті охорони м. Арциза ніс військову службу упродовж 4 місяців. Далі був направлений до м. Одеси, пізніше – до Миколаєва, де ніс військову службу пів року. Потім був направлений до Донецької області. Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, під час жорстоких бойових дій на околицях м. Селидове Донецької області отримав поранення, несумісні з життям.
- солдату Цуканову Юрію Геннадійовичу. З початку введення воєнного стану в Україні був призваний на військову службу Інгульським РТК та СП до м. Миколаєва. Брав участь у заходах із забезпечення захисту населення та оборони України від військової агресії російської федерації. Під час виконання бойового завдання та жорстоких бойових дій в районі с. Новомихайлівка Донецької області отримав множинні травми, що призвели до загибелі.
- солдату Чумаченку Євгену Олександровичу. У 2018-2020 рр. брав участь у антитерористичній операції. 2020 р. був направлений до Донецької області. Травма та поранення внаслідок обстрілу з гранатометів та стрілецької зброї поблизу села Славне Мар’їнського району Донецької області призвели до його загибелі. Указом Президента України за мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання військового обов’язку та високий професіоналізм Чумаченко Євген Олександрович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- солдату-навіднику Шевченку Олександру Миколайовичу. Із введенням воєнного стану в Україні у 2022 році був мобілізований на військову службу І відділом Болградського РТЦК та СП Одеської області. Брав безпосередню участь у заходах із захисту населення та забезпечення оборони України. Був направлений до роти охорони м. Житомира, пізніше – до с. Мар’їнка Донецької області, де, виявивши стійкість і мужність, вірний військовій присязі, загинув у бою під час виконання бойового завдання.
Нагороди отримували матері, сестри, дружини та діти загиблих Героїв.
Опісля хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх, чиє життя забрала жорстока війна росії проти України.
Наприкінці заходу бажаючі відвідали міські кладовища та вшанували пам’ять Героїв, полеглих за Україну, покладанням квітів до могил загиблих захисників Арцизької громади.
Ми всі у вічному боргу перед матерями й батьками загиблих Захисників України за те, що вони виростили мужніх і сміливих патріотів.
Вічна пам’ять та вічна слава Героям!