Щорічно у листопаді в Україні проходять жалобні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років. Ці жахливі сторінки в історії українського народу відгукуються болем та щемом у душі кожного небайдужого до подій того часу. Останньої суботи листопада ми згадуємо тих, хто став жертвою тодішнього режиму і прийняв мученицьку смерть. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою.
Сьогодні в Арцизькій громаді відбулися жалобні заходи з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів. Біля Меморіалу, присвяченого жертвам Голодомору 1932-1933 та 1946-1947 років, пройшов мітинг-реквієм під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів», на якому були присутні представники місцевого самоврядування, державних установ, активні мешканці громади.
Зі зворушливою промовою до присутніх звернулася перший заступник міського голови Тетяна Бахчеван:
«Щороку, в четверту суботу листопада, Україна схиляє голову в скорботі та пам’яті за жертвами Голодомору 1932–1933 років. Це була одна з найстрашніших трагедій в історії нашого народу, яка визнана актом геноциду проти українського народу.
У ті роки, коли світ ще не оговтався від наслідків Першої світової війни та економічної кризи, українці зіткнулися з цілеспрямованою політикою винищення. Радянський режим забрав у селян останнє зерно, запровадив «чорні дошки» для сіл, які не виконували непомірних хлібозаготівельних планів, і фактично прирік мільйони людей на голодну смерть.
За оцінками істориків, від Голодомору загинуло від 4 до 7 мільйонів українців. Це були чоловіки, жінки, діти — цілі родини, які не могли протистояти системі, що знищила їхню людську гідність і право на життя.
Голодомор має не лише фізичні, а й глибокі духовні наслідки. Було порушено традиції українців, принижено національну ідентичність, зруйновано народні звичаї, культуру та соціальне життя нашого народу.
Сьогодні ми маємо пам’ятати про ці страшні події не лише як про минуле, а як про урок для сучасності. Це нагадування про те, до чого може призвести байдужість, тоталітаризм і зло.
Ми також маємо зберегти пам’ять про тих, хто, ризикуючи власним життям, намагався допомогти іншому, хто виступав проти насильства і несправедливості. Їх героїзм і людяність є прикладом для нас усіх.
Запалена свічка пам’яті в цей день символізує не тільки нашу скорботу за загиблими, але й нашу надію на те, що подібна трагедія більше ніколи не повториться.
Вічна пам’ять жертвам Голодомору!»
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам‘ять великомучеників нашої важкої історії – жертв небаченого в історії людства голодомору.
Наприкінці заходу присутні запалили скорботні свічки та поклали квіти до пам’ятного знаку, що нагадує про трагічні сторінки в історії нашої країни.
Сьогодні о 16:00 пройде Загальнонаціональна хвилина мовчання та Всеукраїнська акція «Запали свічку».
У цей вечірній час поставте воскову свічку у вашій домівці на підвіконні. Хай вогник символізує скорботу і пам’ять про загублені життя українців…
