Будівництво мосту через Дністровський лиман в Білгород-Дністровському районі стосується питання національної безпеки України, а “не є забаганкою якихось чиновників чи фантасмагорією певних архітекторів”. Бо ж на Одещині практично відсутній нормальний логістичний зв’язок із величезною територією Бессарабії, окрім дороги через Молдову.
Таку відповідь надав противникам реалізації проєкту заступник голови Одеської обласної військової адміністрації Роман Григоришин під час нещодавнього брифінгу в студії “Media Center Ukraine”.
Нагадаємо, що наступного року на Одещині мають намір розпочати будівництво автомобільної дороги з мостовим переходом через Дністровський лиман. Про це йдеться в “Програмі соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2023 рік та основні напрями розвитку на 2024-2025 роки”, яку обласна рада затвердила 4 серпня під час позачергової сесії.
У документі наголошується, що сьогодні стан дорожнього покриття та пропускна здатність причорноморських доріг у межах від гирла Дунаю до гирла Дніпра стають важливим елементом стримання в рамках стратегії національної безпеки.
У цьому контексті необхідно виділити вразливість транспортної логістики по переміщенню необхідних сил у зону між Дунаєм та Дністром. Стратегічним напрямком вирішення питання транспортного з’єднання цієї території з центром Одеської області є будівництво мосту через Дністровський лиман.
Крім того, введення в дію поромного комплексу «Орлівка-Ісакча» через Дунай в Ізмаїльському районі і зростаюча кількість транспорту, який користується цією переправою, дають можливість стверджувати, що міст через Дністровський лиман не тільки стратегічно важливий, але і економічно доцільний, оскільки скоротить дорогу транспортного потоку на південь Європи.
Варто зазначити, що після численних ракетних атак російською армією мосту в Затоці Білгород-Дністровського району об’єкт наразі не підлягає відновленню.
Новину про намір збудувати новий міст через Дністровський лиман деякі скептики, в тому числі й медійники, сприйняли вороже, бо займатися будівництвом під час війни, на їхню думку, є недоцільним, оскільки “новий об’єкт може стати наступною ціллю рашистів”.
Заступник голови Одеської ОВА Роман Григоришин на подібні закиди відреагував зауваженням, що ці люди просто не розуміють сутності державної безпеки.
За словами спікера, якщо поглянути на мапу Одеської області, то стає зрозумілим, що в регіоні майже відсутній нормальний логістичний зв’язок з величезною територією Бессарабії. Наявний міст через Затоку, куди десятки разів влучали ворожі ракети, наразі не функціонує та потребує відновлення. Натомість наявний єдиний шлях — дорога через територію Молдови. І навіть страшно уявити, що буде, якщо відбудуться певні катаклізми з дорогою в Паланці.
Роман Григоришин наголошує на тому, що зараз не ведеться мова про вкладання мільярдів доларів США в будівництво цього мосту. Реалізація подібного інфраструктурного проєкту — довгий процес, під час якого необхідно розробити технічну документацію, віднайти фінансові інструменти тощо. А це не місяць і, на жаль, навіть не рік…
“Нам потрібно, аби цей міст був профінансований, можливо, навіть не тільки за ресурси України, а й за кошти Європейського союзу. Необхідно цей об’єкт включити до стратегії відновлення Одещини, зробити хоча б попереднє технічне обгрунтування, графічно зобразити, де він розташовуватиметься, далі шукати фінансові інструменти, за допомогою яких можна буде втілити в життя цей проєкт.
Говорити, що цей проєкт є недоцільним, безглуздо. Може, нам недоцільна ціла територія Одеської області?” –дивується спікер.
Заступник голови Одеської ОВА акцентує увагу на тому, що будівництво мосту не розпочнеться під час війни. Але вже зараз треба зайнятися його проєктуванням та включенням до стратегії, щоб будівництво мосту розпочалося в перший рік після війни, а не через три-чотири роки.
“Є багато різних теорій з приводу того, як будуть розвиватися події. Ми не знаємо достеменно, коли закінчиться війна, чи відпадуть всі загрози, в тому числі й для Бессарабії. Тому питання національної безпеки в пріоритеті.
І міст через Дністровський лиман не є забаганкою якихось чиновників чи фантасмагорія певних архітекторів, а це – питання національної безпеки. Тому його ми плануємо та будемо робити все можливе задля того, аби якомога швидше, одразу після війни, можна було його збудувати”, – зазначив чиновник.