Про намір влади навести порядок у сфері поставок вживаних речей натякнув у своєму Telegram-каналі голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Скоріше за все, сірі схеми, якими користуються постачальники вживаних речей, будуть перекривати, а також усіх змусять платити податки і митні збори.
Для багатьох українців магазини із вживаним одягом стали основним, а для декого і єдиним джерелом поновлення свого гардероба. Речі там значно дешевші за ті, що продають у бутіках. А ті, хто ретельно відстежує графіки поновлення товару у точках продажу секонд-хенду, мають шанс купити майже нову брендову річ за дуже прийнятною ціною.
Водночас покупці вживаних речей мимоволі заохочують недобросовісних ділків. Адже царина секонд-хенду – це велетенський простір для приховування податків і відвертого грабунку держави.
“Всі памʼятають відео яскравих, подекуди кровопролитних штурмів магазинів секонд-хенду здоровими молодиками. Вони штурмують магазини, аби придбати необліковані шмотки за необлікований кеш переважно для подальшого перепродажу. Зекономлений на такому продажі ПДВ імпортер секонд-хенду «реалізує» шляхом укладення фіктивних договорів в ринок, даючи можливість вже іншим шахраям не сплачувати ПДВ або (навіть!) предʼявляють ПДВ для відшкодування. До того ж, товар завозиться з істотно заниженою вартістю. Так ТОВ «Е-А» завезло у квітні сумки за ціною, що в 11,3 раза менша за митну вартість, а одяг в 4,2 раза менше. Зайве уточнювати, що податкове навантаження компанії складає 0%. Діями ДПС в цьому випадку упереджено розповсюдження схемного кредиту на суму 35,2 млн грн. Матеріали передані до БЕБ“, – розповів у своєму дописі Гетманцев.
Він зазначив, що загалом з вересня минулого року завдяки роботі спільного аналітичного кабінету ДМС-ДПС упереджено розповсюдження ризикового податкового кредиту на 9 млрд грн.
“До речі, окрема стаття доходів злочинців – це завезення під виглядом секонд-хенду брендових речей. Продовження цієї історії – згодом“, – фактично анонсував зміни у цій сфері голова податкового комітету Верховної Ради.
Отже, судячи з усього, держава має намір навести порядок у сфері імпорту та продажу вживаного одягу. Ймовірно, що ніяких податкових і митних преференцій для такого товару не буде. А отже й вартість цих речей для кінцевого споживача значно зросте.