Щороку 8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Дорогу ціну заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 років.
Не зникне в пам’яті людській, не піде в забуття великий подвиг – його боротьба, його перемога над нацизмом. В ці дні урочистої пам’яті наш обов’язок — ще раз низько вклонитися героям, полеглим у боях за Батьківщину, героям, які живуть серед нас, вклонитися і сказати їм: «Ми завжди будемо берегти пам’ять про великі події, передаючи шану вашому подвигу з покоління до покоління».
З нагоди вшанування героїзму українського народу під час Другої світової війни в Татарбунарській центральній районній бібліотеці для студентів ПТАУ пройшов вечір-пам’яті «Війна не має забуття!». Ведучі заходу розповіли присутнім про одну зі сторінок історії нашої Бессарабії в цій війні. Нам надзвичайно важливо, щоб юне покоління знало, як у жорстоких битвах з ворогом, проявляючи стійкість і самовідданість, патріотизм й непохитну волю, здійснили подвиг наші земляки разом із військовими.
Війна – це завжди страшно… Це кров, біль, сльози, втрата рідних, сподівань… Відповідна тематична виставка–інсталяція «Шануймо живих, пам’ятаймо загиблих», присвячена річниці перемоги над нацизмом, була оформлена разом з в. о. директора районного історико–краєзнавчого музею Найдьоновою–Кіріяк І.В. Переглядаючи її, юнацтво мало змогу доторкнутися до уламків зброї та особистих речей солдатів часів Другої світової війни. Дуже вражало, що це були саме особисті речі тих, хто так ніколи і не повернувся додому, не мав змоги обійняти своїх близьких.
Біля книжкової виставки «1939-1945. Шана за подвиг, вдячність за мир» учні ПТАУ ознайомилися з документальними книгами воєнної тематики, які розкривають роль України й українців у Другій світовій війні, а найголовніше — внесок українського народу в перемогу над нацизмом, починаючи від 1 вересня 1939 року, коли українці стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією…
Кажуть, що коли куля влучає у людину, то рана нагадує квітку червоного маку. Можливо, тому ще з часів Першої світової війни квітка червоного маку у Європі використовується як символ пам’яті про загиблих. Червоний мак, як символ пам’яті жертв війни, вперше було використано в Україні на заходах, приурочених річниці завершення Другої світової війни, у 2014 році. Працівники відділу обслуговування провели майстер-клас із виготовлення маків пам’яті. Молодь із задоволенням долучилася до майстрування квітки, згодом кожен зміг забрати виріб собі на згадку.
Можна по-різному ставитися до світової війни, по-різному її називати, але хіба можна забувати тих, хто віддав своє життя заради щастя інших? Тому працівники Татарбунарської бібліотеки низько вклоняються усім, хто пережив роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував Україну, бо наш обов’язок – бути гідними їхнього жертовного подвигу, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на рідній землі.
