У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983-й рік стали до ладу 4 енергоблоки. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводої річки. Ніщо не віщувало біди. Коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської електростанції велетенське полум’я розірвало нічну темряву. Ця найжахливіша в історії людства техногенна радіаційно-ядерна аварія трапилася 26 квітня 1986 року о 01:23:50. Відтоді ця земля називається «зоною» – скаліченою, непридатною для життя мiсцевiстю. I якщо вiд атомної катастрофи здригнулись серця всіх землян, то слово “зона” не перестає боліти у цих серцях i ще надовго лишиться в пам’яті людства.
До цієї пам’ятної дати в читальному залі Татарбунарської районної бібліотеки відбулась година пам’яті «Біль і тривога Чорнобиля» для студентів ПТАУ. Бібліотекарі розкрили хронологію подій Чорнобильської трагедії, розказали про потенційну небезпеку радіації для усього живого, про ліквідаторів аварії та переглянули документальну відео стрічку «Місто Прип’ять до і після вибуху», звучали зворушливі вірші. Книжкова виставка «Чорнобиль-довгий слід трагедії» представляє документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси як кінця 80-х, так і сьогодення.
Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших співвітчизників. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в людській пам’яті.
