Бібліотека є не тільки інформаційним центром, а ще й територією культури, дозвілля і спілкування, одним з небагатьох місць, де можна провести час з близькими за інтересами людьми.
В Татарбунарській центральній районній бібліотеці знаходять підтримку і розуміння люди різного віку, які самовдосконалюються, мають хобі та величезне бажання зустрічатися з однодумцями і творчими людьми. Вже давно стало доброю традицією запрошувати поетів – аматорів та прихильників поетичного слова відвідати літературно – музичну вітальню.
Перший місяць весни… Все оживає і серця наповнюються теплом весняного повітря. Всі ж, хто знудьгувався за спілкуванням, 11 березня поспішали до бібліотеки, де для них відбувся літературний вечір під назвою «Мій шлях – щастя!».
Щастя… Коли промовляємо це слово, то кожний думає про щось своє. Це й не дивно, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання, тому присутні на заході із задоволенням підтримали запропоновану бібліотекарями тему спілкування про щастя. Кожен зміг поділитись своїми думками про власне бачення щастя. Для одних щастя — у сім’ї, дітях, домашньому затишку. І це нормально, цього прагнуть майже всі люди в світі. Для творчих людей щастя — в реалізації своїх здібностей, у служінні людям. Під час заходу запрошені продемонстрували гармонійну єдність художнього слова й музики. Разом слухали та відчували неповторну красу віршів у декламуванні Кічука Петра Афанасійовича, Ульянкіної Марини Павлівни, Павлюк Лариси Миколаївни, Бондарюк Тетяни Григоріївни, Кіріяк – Найдьонової Інни Володимирівни. Тема щастя знайшла відгук у серці кожного, вірші про радість життя підняли настрій і надихнули на роздуми. Відвідувачі літературної вітальні не залишилися і без веселих творів від Кіріяка Вадима, усі вірші присутні зустрічали теплими посмішками та оплесками. Не обійшлося на зустрічі і без пісні. Чарівні мелодії звучали для гостей у виконанні Кабаки Олени Миколаївни, Кічука Петра Афанасійовича, Щеголькової Валентини Григоріївни.
На заході панувала доброзичлива атмосфера, гарний настрій, позитивні емоції, по закінченні якого кожен з присутніх отримав на пам’ять «ляльку – мотанку», яку слід було завершити плетінням коси. Під час плетіння коси кожен вкладав подумки в неї найсокровенніші бажання, любов та доброту. Цей барвистий оберіг має неперевершену силу і оберігатиме власника від зла та нечистих помислів і надалі.
