Мова входить в життя людини з її дитинства, материнсбкої колискової та перших слів. Вона прекрасна і барвиста, мелодійна і співуча. У ній – історія, звичаї та традиції народу, без неї не може існувати суспільство, адже саме мовою ми спілкуємося та з її допомогою пізнаємо світ. День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Українська мова – це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського та багато інших.
До свята мови бібліотекарі Татарбунарської центральної районної бібліотеки вийшли на центральну площу з тематичною вікториною «Дзвенить струмочком рідна мова». Мешканці та гості міста, які приймали участь в заході, за вірну відповідь на запитання отримували ручку. Кожне запитання супроводжувалося бесідою, під час якої особлива увага була приділена історії свята, особливості його відзначення, красі і багатогранності нашої мови. Під час заходу бібліотекарі роздавали інформаційні листівки «Історія виникнення письма». Тих, хто бажає детальніше дізнатись про історію писемності та мови запрошували в читальний зал, де оформлена книжкова виставка «Рідна мово моя, поетична й пісенна».
Кілька століть нас привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезній масив української писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть. Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.
