Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. День слов’янської писемності й культури – свято, яке відзначається щорічно 24 травня, саме в цей день вшановується пам’ять святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов’янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов’ян.
Саме 24 травня в Татарбунарській центральній районній бібліотеці пройшов день інформації «Свято всіх слов’ян». Біля книжкової виставки «Споконвіку було слово…» користувачі дізнались про цікаві факти з історії виникнення, розповсюдження і функціонування слов’янських мов. Під час огляду літератури «Писемність і книга» бібліотечні працівники ознайомили читачів з новими надходженнями літератури, завдяки яким можна поглибити свої знання з сучасної української мови. Багато цікавих фактів для себе дізнались наші відвідувачі з інформаційної бесіди «Серце народу – це мова, це слово, нації гордість, культура, престиж». Зокрема, те, що наша українська мова належить до високорозвинених мов світу. За милозвучністю вона визнана вченими третьою серед європейських мов. За іншими джерелами наша мова посідає друге місце за мелодійністю. Це тому, що староукраїнська писемність формувалася на основі загальноукраїнських писемних традицій та особливостей живих говорів українського народу. Щоб знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, для молоді провели мовну гру «Так кажуть… А ми радимо так…» по книзі Т.Берези, І.Зубрицької, Ю.Зеленого «Мова – не калька», під час якої кожен зміг на своєму прикладі дізнатись про використання української мови в повсякденному житті без суржику й чужомовних запозик.
На сьогоднішній день у світі існує приблизно 60 народів, писемність яких ґрунтується на кирилиці. Великі брати — Кирило та Мефодій залишили по собі спадщину, яка об’єднує слов’янський світ.
Тому День слов’янської писемності і культури святкують у Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.
